статті

Визначено вік астрономічного комплексу Безводівки.

Кургани Безводівки історики датують ІІ тис. до н. е. Тому, можна припустити, що Безводівці близько 4 тис. років. Проте, така спроба навмання визначити вік комплексу є приблизною і далекою від наукових методів. Оскільки, науковці не вказали, що вони мали на увазі - початок, середину чи кінець другого тисячоліття, створити ці насипи могли в період середньої або пізньої бронзи, а може і пізніше. То скільки ж тисяч разів Сонце сходило над курганами Безводівки?

Для визначення віку даного курганно-астрономічного комплексу використаємо, так званий, метод Лок’єра. Британський астроархеолог Норман Лок’єр в кінці XIX ст. визначив вік Стоунхенджу. Як показали пізніші дослідження з використанням комп’ютерів, науковець схибив лише на 200 років. Суть методу полягає тому, що азимути заходу і сходу Сонця в дні сонцестоянь змінюються з часом через коливання земної осі, яке називають нутація. Тому сьогодні Сонце торкатиметься горизонту в дещо іншому місці і на іншому азимуті, ніж кілька тисяч років тому, де колись поставили курган-мітку. Для розрахунків віку комплексу потрібно визначити лише три невідомі:

  • точку спостерігача, з якої споглядали схід і захід Сонця
  • що вважати сходом – появу перших променів чи всього диску Сонця
  • градус зміщення точки сходу.

Точка спостерігача

         Точка спостерігача – це місце, з якого проводили астрономічні спостереження за небесними світилами. Щоб точно знайти координати цього місця, достатньо побачити перетин двох, або більше прямих, що проходять через вершини (центри) ближніх та дальніх курганів.

Проведемо на супутниковому знімку дві прямі: першу – через кургани, що стоять на осі рівнодення, іншу – через кургани осі сонцестояння і на їх перетині буде точка спостерігача. Згідно програми «GoogleEarthPro», координати точки спостерігача: 50°51'21.89"Пн 32°29'47.92"С Щоб перейти на точку, натисніть на координати.

 

Як доказ, в цьому місці є слід на полі від кургану, який видно на фото. Також, були проведені дослідження в польових умовах за допомогою безпілотника та порівняння знімків сходу Сонця в день літнього сонцестояння і його заходу в день осіннього рівнодення, що описано в статті «ЗНАЙДЕНО ЦЕНТРАЛЬНИЙ КУРГАН ОБСЕРВАТОРІЇ БЕЗВОДІВКА»

Схід та захід Сонця

Для подальших досліджень цікаво зрозуміти, як спостерігач визначав саме поняття «схід» та «захід Сонця». Тобто, чи вважав він сходом «перші промені», чи схід половини сонячного диска, чи взагалі, появу цілого диску із - за кургану.

Розглянемо південно – західний курган SW5. Відстань від точки спостерігача до його вершини складає рівно 3900 м. Середній діаметр кургану – 39 м. Згідно простих тригонометричних обчислень, видимий діаметр кургану становить 36'. Середній кутовий діаметр Сонця – 31'59". Звідси випливає, що видимий діаметр кургану SW5 приблизно рівний діаметру сонячного диску.

Тепер розглянемо південно - східний курган SE3. Взявши до уваги діаметр сліду кургану 31 м, а також відстань від точки спостерігача 3130 м, бачимо, що його видимий діаметр 34'. Отже, аналогічно першому випадку, видимий діаметр кургану SЕ3 теж приблизно рівний кутовому діаметру сонячного диску.

Подумаємо логічно. Якщо видимий діаметр кургану приблизно рівний кутовому діаметру сонячного диску, то під час самого сходу чи заходу Сонця, Сонце повинно було знаходитись, або точно над курганом, або сходити (заходити) на половину свого диска. Це стосуватиметься тих курганів, чий кутовий діаметр такий же як у Сонця. Але як зрозуміти який з двох випадків правильний?

Чи не чули Ви часом такий лайфхак. Для того щоб з одного місця побачити два заходи Сонця в один і той же день, достатньо лягти, помилуватися заходом Сонця, а потім, коли Сонце сяде за горизонт, піднятися і Ви знов побачите Сонце над горизонтом. Таким чином, ви зможете ще раз побачити захід Сонця, а піднявшись на метр-два вище – ще раз.
Потрібно визначити висоту точки спостерігача над рівнем моря. Згідно програми «GoogleEarthPro», висота земної поверхні 170 м над рівнем моря. Додаємо висоту кургану, який за документами 1874 року був 4,5 м і зріст самого спостерігача – 1,5 м. Маємо в сумі 176 м.

Для дослідження використовуватимемо кургани SE3 і SW5, оскільки саме вони, згідно теорії, відповідають за схід та захід Сонця в день зимового сонцестояння. Курган SW5 знаходиться на висоті 164 м, додаємо висоту кургану 6 м і отримуємо 170 м. Курган SE3 знаходиться на висоті 169 м, аналогічно додаємо висоту кургану 6 м – маємо 175 м.

Різниця висот точки спостерігача і курганів SW5 та SE3 відповідно становлять 6 та 1 м. На відстані в 3 кілометри це вплине на висоту Сонця під час його сходу тільки на 2 - 6'. При видимому діаметрі Сонця 32' такою похибкою можна знехтувати і зробити висновок, що візири розмішені практично в одній площині.

Згідно програми «Stellarium» Сонце сходило в день зимового сонцестояння на азимуті кургану SE3 128°50' в 2800 році до н.е. І в цей момент верхня половина диску точно збігалася з профілем кургану. Отже, земляний насип позначає астрономічну подію, коли Сонце зійшло на половину над лінією горизонту, але спостерігач в цю мить бачив лише сяйво навколо кургану і перші його промені. Цього ж дня Сонце торкнеться нижнім краєм свого багряного диску кургану SW5 на азимуті 230°08'. Отже, подія заходу фіксувалася по іншому, ніж момент сходу.


Подяка астроному Олексію Німчуку за допомогу в написанні статті.

Автор:

Griandr Tarnovski

Griandr Tarnovski

© Посилання на www.bezvodovka.com обов'язкове.