статті

Священна геометрія обсерваторії Безводівка.

Геометрія пригоризонтної обсерваторії Безводівка в деякій мірі зумовлена рельєфом місцевості, але в той же час її математичні пропорції ідеально вписуються в пейзаж.   Волхви - астрономи спостерігали за природними явищами, природою і знали, точніше сказати, відали її закони, тому математика гармонії навколишнього світу присутня в геометрії обсерваторії. Обсерваторія Безводівка - це не випадкове скупчення земляних насипів, це математично спланований комплекс зі своєю геометрією. Доказом цього є пропорції закладені архітекторами в структуру обсерваторії. 

Відстань між центром комплексу і західним дальнім візиром (ДВ) 830 м, між центром і північним ДВ, (як і південним) в двічі більша - 1660 м, між центром і південно –західним та південно-східним ДВ 3320 м, що в двічі більше, ніж попередні відрізки. Проявляється чітка закономірність 830х2=1660х2=3320.

Досить проста пропорція. Проте, на цьому математика Безводівки не закінчується. Яке було моє здивування, коли порівнювання відстаней між центром та дальніми візирами привели мене до співвідношення 1,618 тобто до «золотого числа» Ф або «золотої пропорції».

Вперше золоту пропорцію описав Евклід в 300 році до н.е., але до нього цю пропорцію, або як її ще називали гармонійним поділом, використовували в своїй архітектурі древні єгиптяни. Після Евкліда божественну пропорцію знаходимо у середньовічних архітекторів та художників, зокрема, у Леонардо да Вінчі. Та повернемося до Безводівки.

 «Золоте число» присутнє в співвідношенні відстаней між центром і західним ДВ (830 м) і центром та іншим західним ДВ (1343 м) 1343/830 = 1,618 (на лівому малюнку). Також, відстань між центром та одним з північних ДВ (1830 м) співвідноситься до відстані між центром та чотирма дальніми візирами, які віддалені від нього на 2960 м, згідно золотої пропорції. 2960/1830=1,618 (на правому малюнку).

В проекті враховано рух сонця, місяця, зірок та сузір’їв в поєднанні зі священною «золотою пропорцією». Священною, тому що природа основана на ній: насінини у кошику соняшника, листя на стеблі рослини, раковина у молюска, завиток спіралі ДНК, тіло людини, спіралі циклонів в атмосфері Землі та далеких галактик упорядковані «золотою пропорцією» або «золотим числом». Також, в природі часто зустрічається «золотий кут», який становить 137,50 і забезпечує спіралеподібне, тобто ідеальне розміщення насіння та листя, коли кожен наступний ряд не буде розвиватися в одному напрямку з попереднім, а отже, вони не будуть один одному заважати. Цікавим і мабуть, невипадковим збігом є те, що кут між азимутом сходу сонця 22 червня в день літнього сонцестояння (490 )та азимутом його заходу 22 вересня в день осіннього рівнодення (271,50 ) також є «золотим кутом» з величиною 137,50. Дальні візири літнього сонцестояння та весняно - осіннього рівнодення відмічають цей кут, а співвідношення більшого та меншого кутів в межах кола складає 222,50/137,50=1,618 «золоте число".

Кожен ближній та дальній візир пригоризонтної обсерваторії Безводівка займає своє місце не випадково, а згідно чітко спланованого проекту. Цей проект не був створений в процесі будівництва, а доказом цьому є надзвичайна його складність, яка полягає в тому, що у Безводівці гармонійно узгоджено велику кількість змінних величин. Отже, прадавні жреці володіли системою знань в сфері математики, геодезії, астрономії, філософії, що дозволили створити вимірювальний прилад величезних розмірів, яким є пригоризонтна  обсерваторія Безводівка. Рівень тих знань та інформації, яку вони отримували на пригоризонтних обсерваторіях примушує нас переглянути нашу історію.

Більше про геометрію Безводівки читайте у статті "Космічна геометрія обсерваторії Безводівка".

Для переходу натисніть на зображення.

Автор:

Griandr Tarnovski

Griandr Tarnovski

© Посилання на www.bezvodovka.com обов'язкове.