письмена

Священна геометрія.

Геометрія пригоризонтної обсерваторії Безводовка в деякій мірі зумовлена рельєфом місцевості, але в той же час її математичні пропорції ідеально вписуються в пейзаж.   Волхви - астрономи спостерігали за природними явищами, природою і знали, точніше сказати, відали її закони, тому математика гармонії навколишнього світу присутня в геометрії обсерваторії. Пригоризонтна обсерваторія Безводовка - це не випадкове скупчення земляних насипів, це математично спланований комплекс зі своєю геометрією. Доказом цього є пропорції закладені архітекторами в структуру обсерваторії. 

Як говорилося раніше, відстань між центром комплексу і західним дальнім візиром (ДВ)830 м, між центром і північним, як і південним в двічі більша - 1660 м, між центром і південно –західним та південно-східним ДВ 3320 м, що в двічі більше, ніж між центром та північним ДВ. Проявляється чітка закономірність 830х2=1660х2=3320.

Досить проста пропорція. Але на цьому математика Безводовки не закінчується. Яке було моє здивування, коли порівнювання відстаней між центром та дальніми візирами привели мене до співвідношення 1,618 тобто до «золотого числа» Ф або «золотої пропорції».

Вперше золоту пропорцію описав Евклід в 300 році до н.е. Але до нього цю пропорцію, або як її ще називали гармонійним поділом, використовували в своїй архітектурі древні єгиптяни. А після Евкліда божественну пропорцію знаходимо у середньовічних архітекторів та художників, зокрема, у Леонардо да Вінчі. Та повернемося до Безводовки.

 «Золоте число» присутнє в співвідношенні відстаней між центром і західним дальнім візиром (830 м) та центром і другим західним ДВ (1343 м) 1343/830 = 1,618 (на лівому малюнку). Також, відстань між центром та одним з північних ДВ (1830 м) співвідноситься до відстані між центром та чотирма дальніми візирами, які віддалені від нього на 2960 метрів, згідно золотої пропорції. 2960/1830=1,618 (на правому малюнку).

В проекті враховано рух сонця, місяця, зірок та сузір’їв в поєднанні зі священною «золотою пропорцією». Священною, тому що природа основана на ній: насінини у кошику соняшника, листя на стеблі рослини, раковина у молюска, завиток спіралі ДНК, тіло людини, спіралі циклонів в атмосфері Землі та далеких галактик упорядковані «золотою пропорцією» або «золотим числом». Також в природі часто зустрічається «золотий кут», який становить 137,50 і забезпечує спіралеподібне, тобто ідеальне розміщення насіння та листя, коли кожен наступний ряд не буде розвиватися в одному напрямку з попереднім, а отже, вони не будуть одинодному заважати. Цікавим і мабуть, невипадковим збігом є те, що кут між азимутом сходу сонця 22 червня в день літнього сонцестояння (490 )та азимутом його заходу 22 вересня в день осіннього рівнодення (271,50 ) також є «золотим кутом» з величиною 137,50. Дальні візири літнього сонцестояння та весняно - осіннього рівнодення відмічають цей кут. А співвідношення більшого та меншого кутів в межах кола складає 222,50/137,50=1,618 «золоте число».

Якщо наложити на схему обсерваторії «золоту спіраль» Фібоначчі так, щоб її початок виходив з центра, то спіраль пройде через декілька ближніх, а потім декілька дальніх візирів. Тепер стало зрозуміло чому відстань між центром та західним дальнім візиром саме 830 метрів, а не 700 або 1000. Також спіраль Фібоначі пояснює відстань в 2960 м до деяких дальніх візирів. Отже, «золотим числом» пронизана вся структура пригоризонтної обсерваторії Безводовка. Але вона була створена задовго до Леонардо да Вінчі, до Леонардо Пізано, відомого як Фібоначчі і навіть задовго до «батька геометрії» Евкліда.

Всі відстані і величини ви можете перевірити. А тепер поставте перед собою найцікавіше питання: «Кому і для чого потрібні були такі знання?».

Щоб дізнатися більше про геометрію обсерваторії Безводовка натисніть на зображення.

Автор:

Griandr Tarnovski

Griandr Tarnovski

© Посилання на www.bezvodovka.com обов'язкове.