письмена

Сонячне прясло.

Під Києвом поблизу села Таценки знайдено унікальне прясло, що належить так званій тшинецькій археологічній культурі, представники якої проживали на території від річки Варта на заході Польщі до Десни і від Бугу до Прип’яті в період з 1600 до 1200 років до н.е.  Прясло окрім своєї прямої функції прядіння (воно одягалося на дерев’яну паличку і надавало їй інерційний обертальний рух для намотування нитки) має ще й астрономічно – магічне призначення.

В центрі прясла є отвір, навколо якого крапками зображено праве око, тобто отвір можна вважати зіницею ока. На зворотній стороні лівого ока немає.  Символізм зображення очей у різних культур на диво був однаковим. В прадавньому Єгипті загальновідомий оберіг око Ра або праве око Гора символізує Сонце. Ліве око Гор втратив в битві з богом Сетом і воно символізує темну сторону та нічне світило Місяць.  Праве око Гора стало символом зцілення та захисту. 

Скандинавський міф про верховного бога Одіна розповідає, що той віддав своє праве око велетню Міміру за можливість напитися з джерела мудрості. Тобто, пожертвував сонячною доброю частиною заради знань, залишившись з лівим оком. В ісламі теж зустрічаємо символізм органу зору. У Даджаля (антихрист в ісламі) відсутнє праве око. І навіть, сьогодні ліве око зла дивиться на нас з доларової банкноти та з національної валюти номіналом 500 грн.

Отже, прясло з Київщини містить символ Сонця – око Бога. І саме прясло виконане у формі колеса із сімома спицями, на кінцях яких проти руху годинникової стрілки наколоті сім зодіакальних сузір’їв, уособлює небесну сферу, на зустріч обертанню якої рухається Сонце на тлі зірок приблизно на 1 градус за добу. Точка початку обертання знаходиться попереду ока, ніби між очима, якби їх було два, із сузір’я Овна і закінчується зодіакальним сузір’ям Терези. Доказом тому, що це саме сузір’я Овна є наявна в ньому нині згасла зоря. За напрямком руху Сонця на виступах прясла нанесено зорі Тільця, Близнюків, Рака, Лева, Діви та Терезів. Це сім сузір’їв, на тлі яких проходить Сонце між весняним та осіннім рівноденням, в період, коли день довший ночі і добро та світло переважають. Отже, новий рік починався в день весняного рівнодення на 21-22 березня.  Але з плином часу кількість і найменування сузір’їв, які припадають на це світле півріччя змінюється внаслідок випередження рівнодень, що зумовлено прецесією земної осі. І саме в період з 1720 по 660 роки до н.е. «день богів» починався в Овні і закінчувався в Терезах, 3500 років тому жінка тшинецької культури втілила модель тогочасного космосу в прясельці. В знарядді, яким пряла нитку, вона з високою точністю передала астрономічні та міфологічні знання. Крутилося прясло, крутилося усіяне зірками небо і намотувалася нитка на вісь Всесвіту. А із світлих сонячних ниток долі майстриня ткала полотно буття, щоб пошита з нього сорочка оберігала того, хто її одягне.

 (З допомогою миші можна обертати зображення на 360 градусів).

На території України знайдено багато прясел. Вони мають різні розміри, але подібну форму. На деяких з них знаходимо знаки, орнамент та навіть, імена. Але такий тип «астрономічних прясел» є унікальним, оскільки, несе в собі  величезний об’єм закодованої інформації. Що ж розповідає прясло про наших предків?

 

  • В ньому зашифрована система знань світобудови та міфології, описаної вище.
  • Символ ока та схеми сузір’їв доводять, що система знань була не ізольована, а інтегрована в загальнолюдську інформаційну базу   стародавнього світу.
  • Сонячне прясло є ланкою в багатотисячній традиції передачі астрономічних знань наших пращурів від палеоліту до трипільців потім носіям катакомбної та тшинецької культур і далі наступним поколінням.
  • Астрономічні знання не належали закритій групі жреців, а були поширені в народі і використовувалися в повсякденному житті та побуті. Пряжею займалися жінки і прясла виготовляли самостійно. Дотепер вважалося, що влада жреців трималася на невігластві простого люду.

Автор:

Griandr Tarnovski

Griandr Tarnovski

© Посилання на www.bezvodovka.com обов'язкове.