статті

Змієнога богиня культури кукутень-трипілля.

Трипільська археологічна культура – не є відособленою культурою часів енеоліту. Це українська частина значно більшого історико-культурного ареалу, який зараз поділений кордонами політичної карти між трьома державами: Україною, Румунією та Молдовою. В Румунії та Молдові поширена назва культури Кукутень. Шість тисяч років тому це була одна культурна спільність, проте, неоднорідна і з певними регіональними особливостями, оскільки займала понад 350 тис. км2.

Культура Трипілля-Кукутень славиться своєю мальованою керамікою. У попередніх статтях ми вже ознайомилися з унікальними зразками гончарного мистецтва трипільців, орнаменти яких розповіли нам про астрономічні уявлення давніх жителів України. Ця стаття про ще однин такий артефакт. На головній світлині ви бачите розписну амфороподібну посудину культури Кукутені (із Софії), Автор фотографії - Денис Топал (Молдова).

Як пояснює молдовський історик Вячеслав Бікбаєв, ця "...посудина присвячена Великій Богині із її зображеннями у функціях Богині Місяця і місячного календаря, яка була покровителькою тваринного і рослинного світу...".

313129337-8130302457041342-6471549696844588201-n

Дійсно, на амфорі присутні чотири антропоморфні зображення, які класично за певними правилами трипільського образотворчого мистецтва ділять композицію на чотири сектори. Зображення людини можна вважати «богинею», але чому Місяця? Можна припустити, що Місяць то чотири чорні кола біля богині. Проте, залишається незрозумілою календарна функція посудини. У трипільській кераміці астрономічний календар наносився не лише символічно, а ще й з практичної точки зору. Малюнок то не прикраса для посуду, а інформативний посібник з міфології та світобудови. Оскільки, у трипільців не було писемності і книжок,  інформацію можна було зчитати просто поглянувши на глечика. І дивитися на нього потрібно згори, а не з боку, як на фото.

1

З такого ракурсу ми побачимо задум майстра і трипільський сонячний календар. В різні часи коло з хрестом всередині означало Сонце. Можливо саме з цього символу пізніше виник хрест із загнутими кінцями – свастика. Якщо провести уявну лінію, яка сполучить протилежні кола та центр глечика, ми отримаємо схему річного руху сонця по горизонту. По суті, на кераміці зображено горизонт та астрономічні події сходу та заходу сонця. В крайній верхній точці на північному сході сонце сходить в день літнього сонцестояння і в той же день заходить в крайній північно-західній точці. Знизу зображено точки крайнього південного положення сонця в день  зимового сонцестояння. Три паралельні ліній, що виходять від рук богині, ніби окреслюють сектор, в межах якого сонце рухається впродовж року від сонцестояння до сонцестояння.

22222

Посередині між сонцестояннями розміщено кола, які символізують рівнодення: весняне та осіннє. Рівнодення два, а коло одне, тому що дві астрономічні події відбуваються в одній точці на небокраї. І знов, трипільський майстер символізм рівнодення підкріпив практичною функцією. Кола рівнодення містять в собі ручки або ж виступи з отворами, за які підв’язували посудину. Тобто, в точках рівнодення знаходяться точки рівноваги.

Цікавою деталлю в зображенні богині є її видовжені ноги, ніби хвости. Якщо поставити поруч зображення скіфської змієногої богині  землі Апі, можна знайти багато схожостей. Апі - богиня землі замість ніг мала хвости змій і уособлювала багатства матеріального світу. Знаючи симпатію трипільців до зміїв, яких так багато на кераміці, можна припустити, що культ скіфської змієногої боги, яку описав Геродот, сягає шеститисячолітньої давнини. І після скіфів богиню не забули. В часи Русі були поширені обереги-медальйони «змійовики», на одній стороні яких зображено змієногу богиню. На світлині золотий змійовик київського князя Володимира Мономаха.

333

Автор:

Griandr Tarnovski

Griandr Tarnovski

© Посилання на www.bezvodovka.com обов'язкове.