письмена

Чаша Сонця - ЧаРа.

В усі часи Сонце було для людини більше ніж небесним світилом. Воно було божеством і джерелом життя. Але побачити це божество можна лише в години його появи на небосхилі та час заходу. А як же в давнину спостерігали, наприклад, за надзвичайним явищем затемненням Сонця безпечно для очей? Можна налити в миску води і дивитися на відображення. Саме так і робили протягом тисяч років. Доки 4500 років тому представники Катакомбної археологічної культури вдосконалили цей спосіб.

Катакомбна спільнота – це етнокультурне об’єднання епохи середньої бронзи (2500-2000 років до н.е.) розповсюджене в степовій та лісостеповій смугах Дніпра, Дону та Волги. Північна межа ареалу поширення охоплювала територію, де знаходиться Пригоризонтна обсерваторія Безводовка. Відкрив  Катакомбну культуру Городцов В.А. в 1901-1903 роках. Назва культури походить від способу поховань в бокових нішах погребальної ями – катакомбах.

Натисніть на зображення, щоб оглянути чашу 360 градусів.

  Подібні керамічні чаші археологи знаходили в похованнях переважно біля голови покійника в положенні дном догори. Чаша має форму ідеальної півсфери і хитається від дотику. Вона не могла використовуватися, як побутовий посуд, оскільки,  вміст посудини вилився б при користуванні нею. Вчені звернули увагу на отвори в чаші і відкрили незвичайну річ. Якщо заглянути в отвір з протилежного краю. Діаметр отвору в окулярі дорівнює видимому діаметру Сонця. Радіус сектору, який видно через окуляр становить десять видимих  діаметрів Сонця. Отвори однакові і обидва орієнтовані на протилежний край чаші. Проте, призначення її залишалося невідомим.

 Детальне пояснення можна знайти на шостій хвилині  документального фільму «Відгомін забутого неба».

Видимий діаметр Сонця змінюється, але в середньому становить 31’40’’. Також, видимий діаметр Сонця дорівнює видимому діаметру Місяця. Отже, десять діаметрів буде 5о17’. Діаметр чаші 19 сантиметрів, а діаметр отвору в окулярі становить близько 2 мм.

 sin 31’40'' х 190 мм = 0,0092 х 190 мм = 1,75 мм.

В деяких інших подібних чашах другий отвір орієнтований на внутрішню стінку. Окуляр має такі ж розміри і радіус видимого кола буде теж 5о17’. На основі вихідних даних задачі виникає питання: як використовувалася чаша на практиці?

Чашу можна поставити так, щоб в отворі окуляра спіймати диск Сонця в момент сходу в день літнього сонцестояння. Закріпити її і залишити на пів року, а на зимове сонцестояння подивитися в цей окуляр в момент заходу Сонця і визначити кут його відхилення від осі, на якій знаходяться чаша та точка сходу в день літнього сонцестояння. Це  відхилення складає 2о40’ , що становить 4,5 діаметри Сонця.

В астрономії є правило. Повний Місяць який близький до дня літнього сонцестояння сходить на горизонті в точці зимового сонцестояння. Але не точно в цій точці. А з відхиленням в десять видимих діаметрів на північ та на південь від точки сонцестояння. Отже, відхилення складає:

31’40'' х 10 = 316’40’’ або 5о17’

Орбіта Місяця також відхилена від екліптики Землі приблизно на 5о17’.

Якби Місяць слідував точно по екліптиці, то на кожен молодик ми могли б спостерігати сонячні затемнення, а на кожен повний Місяць ми б бачили місячне затемнення. Однак, насправді Місяць відхиляється від екліптики то в північну, то в південну сторону, або на десять своїх кутових діаметрів. В крайньому північному положенні Місяць називають високим, а крайньому південному положенні цього сектора – низьким. І триває цей рух між крайніми точками 9 років. Повний цикл становить 18 років 11 днів і називається малий сарос. В наступний малий сарос сонячні затемнення будуть відбуватися в приблизно одні і ті ж дати, що і в попередній сарос. При цьому Місяць перетинає екліптику лише в двох точках, в яких можливі сонячні затемнення. Саме для визначення дат цих мігруючих точок, коли можливі сонячні затемнення, наші далекі предки створили цей прилад.

 

Орнамент чаші містить пари ліній з 13 і 14  крапками на кожній. Відомо, що за 13 днів до сонячного затемнення та через 13-14 днів після нього Земля кидає тінь на Місяць. Це означає, що в період 27 діб, який називається драконічним місяцем, місячна орбіта, екліптика Землі та Сонце знаходяться в одній площині. Тому стаються місячні затемнення. Орнамент можна вважати схемою для визначення астрономічних циклів небесних тіл.  Також, на чаші присутні чотири кола з крапками. Два з них мають по 8 крапок, одне – 13, інше – 19 крапок.

В наукових колах прийнято вважати, що періоди малого сароса (18 років) та великого сароса (56 років), який складається з трьох малих саросів, визначили «культурні» народи 4500 років тому: древні вавілоняни, єгиптяни, халдеї. От тільки, прадавніх українців у цьому переліку не було. А тепер є! Тому що перед вами не просто глиняний горщик, якому 4500 років, а портативний астрономічний прилад доби ранньої бронзи, який матеріально і науково-обґрунтовано доводить, що наші предки займалися складною наукою і скоріше за все були вчителями отих південних «культурних» народів.

Сонячну чашу ЧаРу ви можете знайти в СКРИНІ. Щоб відкрити скриню, натисніть на неї  

Автор:

Griandr Tarnovski

Griandr Tarnovski

© Посилання на www.bezvodovka.com обов'язкове.