Трипільський астрономічний календар.

Одна маленька тарілка трипільської культури, якій щонайменше шість тисячоліть, покаже нам астрономічні знання трипільців та їх обрядовий цикл і відкриє нову сторінку найдавнішого періоду історії України. Дехто бачить на мальованій кераміці Сонце та Місяць.

Так, Сонце тут є, але Місяця немає. Сонце на кераміці зображено чорним колом. В лівому верхньому куті воно сходить в крайній північній точці на Купайла 22 червня. В цей день святкують літнє сонцестояння, коли ніч найкоротша, а день найдовший. В цей же день Сонце заходить в крайній північній точці і на тарілці ця астрономічна подія позначена чорним колом в правому верхньому куті. Світла смуга між темними колами символізує найдовший день року, а заштрихована смуга символізує найкоротшу ніч.

Внизу най південніші точки сходу і заходу Сонця на Коляду 22 грудня, тобто на зимове сонцестояння. В цю пору найдовша ніч і найкоротший день року.

Схема зміни положення сонячного диска впродовж року показано на схемі. Взимку Сонце низько проходить по небу, влітку високо. Це пов’язано з тим, що земна вісь нахилена до площини, по якій вона рухається навколо Сонця, на 23,5 градуси. В дні весняного та осіннього рівнодення точки сходу та заходу перебувають на цій площині.

Між сонцестояннями, рівно посередині річного шляху точок сходу і заходу по небокраю, ми маємо рівнодення.  На рівнодення Сонце  сходить точно на сході і ховається за небокрай точно на географічному заході. На рівнодення тривалість дня дорівнює тривалості ночі. Саме тому символ рівнодення на тарілці поділений пополам: заштрихована половина то ніч, а світла  з сонячним диском – то день. Чому їх по два?

Тому що на рік буває два рівнодення: весняне та осіннє 22 березня та 22 вересня відповідно. Дати можуть відрізнятися з року і рік, але не більше ніж на одну добу.

В центрі тарілки п’ять кіл, які можна трактувати як людина, родина, народ і людство. Свої поселення трипільці планували теж у вигляді кола. Людина входить до складу родини, родина  в складі громади і так далі. Над всім цим  сонце рухається по колу від Коляди до Купала.

Серед найчастіших трипільських знаків-символів дослідники виділяють символи Сонця і його колообігу. В українських веснянках оспівується рух Сонця по колу і пов’язаний з ним аграрний цикл. Тарілка розповіла нам, що трипільці вивчали рух Сонця, а отже займалися астрономією і святкували такі знайомі нам сонячні свята, Купайла, Великдень, Коляда. Можливо під іншими назвами, але з однаковим астрономічним значенням.

Щоб більше дізнатися про методи астрономічних спостережень трипільської культури, читайте статтю Небелівка – трипільський храм-обсерваторія. Щоб перейти до статті, натисніть на зображення.