статті

Трипільський астрономічний календар.

Одна маленька тарілка трипільської культури, якій щонайменше шість тисячоліть, покаже нам астрономічні знання трипільців та їх обрядовий цикл. Дехто бачить на мальованій кераміці Сонце та Місяць.

Так, Сонце тут є, але Місяця немає. Сонце на кераміці зображено чорним колом. В лівому верхньому куті воно сходить в крайній північній точці на Купайла 22 червня. В цей день святкують літнє сонцестояння, коли ніч найкоротша, а день найдовший. В цей же день Сонце заходить в крайній північній точці і на тарілці ця астрономічна подія позначена чорним колом в правому верхньому куті. Світла смуга між темними колами символізує найдовший день року, а заштрихована смуга символізує найкоротшу ніч.

Внизу най південніші точки сходу і заходу Сонця на Коляду 22 грудня, тобто на зимове сонцестояння. В цю пору найдовша ніч і найкоротший день року.

Схема зміни положення сонячного диска впродовж року показано на схемі. Взимку Сонце низько проходить по небу, влітку високо. Це пов’язано з тим, що земна вісь нахилена до площини, по якій вона рухається навколо Сонця, на 23,5 градуси. В дні весняного та осіннього рівнодення точки сходу та заходу перебувають на цій площині.

 

Між сонцестояннями, рівно посередині річного шляху точок сходу і заходу по небокраю, ми маємо рівнодення.  На рівнодення Сонце  сходить точно на сході і ховається за небокрай точно на географічному заході. На рівнодення тривалість дня дорівнює тривалості ночі. Саме тому символ рівнодення на тарілці поділений пополам: заштрихована половина то ніч, а світла  з сонячним диском – то день. Чому їх по два?

Тому що на рік буває два рівнодення: весняне та осіннє 22 березня та 22 вересня відповідно. Дати можуть відрізнятися з року і рік, але не більше ніж на одну добу.

 

В центрі тарілки п’ять кіл, які можна трактувати як людина, родина, народ і людство. Свої поселення трипільці планували теж у вигляді кола. Людина входить до складу родини, родина  в складі громади і так далі. Над всім цим  сонце рухається по колу від Коляди до Купала.

Серед найчастіших трипільських знаків-символів дослідники виділяють символи Сонця і його колообігу. В українських веснянках оспівується рух Сонця по колу і пов’язаний з ним аграрний цикл. Тарілка розповіла нам, що трипільці вивчали рух Сонця, а отже займалися астрономією і святкували такі знайомі нам сонячні свята, Купайла, Великдень, Коляда. Можливо під іншими назвами, але з однаковим астрономічним значенням.

Щоб більше дізнатися про методи астрономічних спостережень трипільської культури, читайте статтю Небелівка – трипільський храм-обсерваторія. Щоб перейти до статті, натисніть на зображення.

Автор:

Griandr Tarnovski

Griandr Tarnovski

© Посилання на www.bezvodovka.com обов'язкове.