статті

Астроархеологія - поєднання археології та астрономії.

Археоастрономія – наука, яка сформувалася вдругій половині XX ст., предметом вивчення є астрономічні уявлення людей давнини. Ця стаття дасть відповідь на питання навіщо людям бронзової доби астрономія і чи був у них бронзовий телескоп.

Археоастрономія поділяється на астроархеологію, яка вивчає археологічні пам’ятки та старожитності  для пошуку в них астрономічного значения, єтноастрономію, яка розкриває космологічні та космогонічні уявлення пращурів по фольклорним і етнографічним даним, астропіктографию, що вивчає астрономічне значення давніх малюнків (петрогліфів).

Отже, ця наука досліджує астрономічно-історичну спадщину. Астрономічна спадщина - це споруди в дизайні або проекті яких, є зв'язок з астрономічними явищами та подіями, пов’язаними з небесними тілами переважно сонцем. Вони є по всьому світу. В давнину будь-який храм чи культове місце орієнтувалися по сторонам світу або на точки рівнодення та сонцестояння. Піраміди Гізи, Пантеон в Римі, храм Анкгор-ват у Камбоджі.

konark-3

На день весняного рівнодення сонце сходить над центральною баштою храму Анкгор-ват. Оскільки він розміщений в тропічних щиротах, сонце на рівнодення тут сходить майже вертикально. Такий архітектурний прийом має релігійне таїнство. В храмі Пантеон 21 квітня в день, коли було засновано Рим, промінь сонця освітлює вхідну арку храму опівдні. Це символізує благословення небом заснування міста.

Це кілька прикладів застосування астрономії в більш менш недавній архітектурі, яку і вивчає археоастрономія, але класичним прикладом та об’єктом для вивчення є загальновідомий Стоунхендж. Він став поштовхом до розвитку археоастрономії та астроархеології в середині 60-х років минулого сторіччя.

Стоунхендж віком 4400 років мегалітична пам’ятка яка має головну вісь яка направлена на північний схід і проходить через великий камінь , де в день літнього сонцестояння з’являються перші промені сонця, проходять через портал утворений сарсеновими каменями і потрапляють на вівтар в центрі кам’яного кола.

Астроахеологія міждисциплінарна наука яка використовує надбання археології, та астрономії. В роботі та дослідженнях використовуються супутникові знімки, старі мапи та програми, які  показують яким небо було сотні або тисячі років тому. Але, програмного забезпечення недостатньо. Потрібно зрозуміти спосіб мислення тогочасних людей і зрозуміти мотивацію їх будівництва культової споруди та спорудження її саме у такий спосіб, щоб він узгоджувався з астрономічними явищами. В цьому нам допоможуть прадавні тексти та археологічні матеріали. Наприклад кераміка може містити астрономічні календарі, де зображено сонячні або місячні цикли. Часто такі календарі наносили на кістку та камінь. Археологічний матеріал також допоможе в датуванні пам’ятки. Тобто потрібно довести, що астрономічна складова не є випадковістю і обґрунтувати, що це не збіг. Для цього потрібно розуміти астрономічні цикли і показати закономірності взаємодії археологічного об’єкту з ними. Це в свою чергу допомагає зрозуміти релігійні вірування та світогляд прадавніх людей.

В усі часи люди, які були наділені владою чи то шаман чи єгипетський фараон чи римський чи то японський імператор - всі вони пов’язували себе із небесами, що робило їх владу над людьми легітимною. Фараон вважався сином бога сонця на землі. Фактично він вважався живим богом на землі.

1

На барельєфі ми бачимо фараона та богиню Сешат, яка була богинею знань. В неї над головою є зірка, що асоціюється зі знаннями астрономії.  Фараон та богиня розтягують мотузку для проектування і закладання нового храму. Отже, заснування храму є священним дійством, де правитель є виконувачем волі богів згідно священної церемонії будівництва храму. Єгиптяни часто будували свої храми так, щоб вони ніби спілкувалися між собою, тобто син орієнтував свій храм на храм свого батька і узгоджував з астрономією. Дуже часто продовживши вісь єгипетського храму ми побачимо храм іншого фараона.

be184913-95b7-4299-ac00-d38d8d1cce98

Карнакський храмовий комплекс присвячений богу Амону-Ра. Ще в кінці 19-ст. британський астроном Норман Локьер визначив, що галерея храму скерована на точку заходу Сонця в день літнього сонцестояння. 22 червня перед заходом сонячні промені проникають через низку воріт і освітлюють вівтар.  Якщо продовжити вісь храму на протилежний бік Нілу, за 3400 метрів вона пройде через вівтар іншого храму Сеті І. Цей храм збудовано 3300 років тому фараону, який шанував бога Сета. Сет був володарем західного берега Нілу і саме на західному березі стоїть храм його шанувальника.

3-1

Проте, головна вісь храму Сеті І направлена не на храм Амон-Ра, а в інше місце південніше на 7 градусів. Продовжимо лінію і вона пройде через ворота-арку храму Хонсу. Масивні ворота висотою близько 15 м. Азимут лінії 124 градуси, це спостерігається схід повного Місяця близького до літнього сонцестояння, так званий «високий Місяць». Хонсу бог Місяця і є сином бога Амона. В свою чергу вісь храма Хонсу має азимут 209 градусів. Раз на 18 років в отворі головних воріт  храму з’являється бог Хонсу, тобто Місяць і його світло проникає всередину храму на вівтар.

2

Поблизу храму Сеті І є поминальний храм цариці Хатшепсут. 3500 років тому збудували цей храм для цариці, яку вважали дружиною самого Амона-Ра, тому головний вівтар храму присвячений йому. Головна вісь храму і алея направлені на азимут 117 градусів, де сходить сонце в день зимового сонцестояння 22 грудня і ця вісь проходить, знов, через ворота храму Хонсу.

Таку ж сакральну астрономію в своїй архітектурі мають кургани курганного комплексу Безводівка та інші курганно-астрономічні комплекси України та Європи. З результатами астроархеологічних дослідженнь цих пам’яток ви можете ознайомитися в попередніх статтях цього сайту, або відвідавши їх в астрономічно важливі дати, щоб побачити задум архітекторів і спостерігати абсолютно те ж саме, що бачили вони кілька тисяч років тому.

Автор:

Griandr Tarnovski

Griandr Tarnovski

© Посилання на www.bezvodovka.com обов'язкове.