письмена

Академія наук бронзової доби Безводовка.

Що спадає перше на думку, коли ми чуємо слово обсерваторія? Мені – телескоп. Але в сучасній обсерваторії окрім головного оптичного пристрою є набір приладів та механізмів, які забезпечують його роботу, а також, науковий персонал. Яка перша асоціація виникає при словах пригоризонтна обсерваторія? Безводовка! Її призначення таке ж, що й у сучасних наукових установ, де спостерігають за астрономічними явищами, але пристрої та системи Безводовки архаїчні і на перший погляд прості та від цього ще більш геніальні.

Біля підніжжя одного з ближніх візирів Пригоризонтної обсерваторії Безводовка я знайшов камінь. Він знаходився в землі і лише частина була на поверхні, форма близька до тетраедра, вага 5 кілограмів. Порода – сірий граніт. Важко сказати принесли сюди камінь п’ять чи п’ять тисяч років тому, але було таке враження, що він стояв на валу, біля якого був мною знайдений. Камінь є зручною міткою, його видно з відстані в декілька десятків метрів. Гостроконечна форма додає точності мітці. Він достатньо важкий, щоб тварини або вітер не зрушили мітку з місця. При потребі його легко переставити.

Вал ближнього візира можна розглядати, як лінійку, а виставлені на ньому в ряд камені, як мітки шкали на лінійці. Дальні візири відмічають відносно сталі астрономічні події такі, як сонцестояння та рівнодення. А для фіксації менш значимих подій важко насипати кургани, для кожної події окремо. Особливо, якщо подія сходу та заходу мігрує на небокраї: точки сходу та заходу Сонця з нерівномірною швидкістю переміщуються по горизонту впродовж року. У Місяця крайні точки сходу та заходу взагалі мігрують в межах десяти градусів за 18,6 років. Для спостереження та вивчення цих процесів найкраще підходить камінь, жердина або стовп струхне за 20 років. А ще, древнім астрономам були відомі п’ять планет та десятки зірок, які теж потрібно було відмічати на штучному горизонті валу ближнього візиру.

 

На фото показано, що бачив астроном зі свого місця спостереження 4500 років тому на південно-західному ближньому візирі Пригоризонтної обсерваторії Безводовка. За допомогою програми Stellarium можна побачити, що тоді сузір’я Тільця заходило точно на заході, сьогодні ж небесна сфера значно змістилася на північ внаслідок прецесії земної осі.  Штучний горизонт валу повторює дугу небесної півсфери.

Південно-західний ближній візир центрального кола має форму півкола і заглиблення посередині. Якщо робоче місце спостерігача було в заглибленні, перед ним був сектор неба обмежений дугоподібним штучним горизонтом з кутом огляду 180о в межах азимутів від 200о до 20о. Сам візир виглядає як великий транспортир, середина якого направлена на азимут 280о. І саме на цьому азимуті на відстані 1400 м знаходився зруйнований майдан Одиниця.

  

Ще одне робоче місце спостерігача північно-східний ближній візир групи ближніх візирів Роблениці насправді має форму не кола, а сектора близько 90о. Від входу на цей майдан відходять прямі вали, які з’єднуються дугоподібним валом. Посередині валу є заглиблення. Якщо стати на вході, у цьому заглибленні можна було побачити на відстані близько 3000 м північно-східний дальній візир Коржиха.

 Така вона Пригоризонтна обсерваторія Безводовка: на перший погляд проста, але при детальному вивченні вражає своєю складністю, величчю земляних насипів та генієм древніх науковців.

Щоб дізнатися більше про Пригоризонтну обсерваторію Безводовка натисніть на зображення.

Автор:

Griandr Tarnovski

Griandr Tarnovski

© Посилання на www.bezvodovka.com обов'язкове.