письмена

В усі часи Сонце було для людини більше ніж небесним світилом. Воно було божеством і джерелом життя. Але побачити це божество можна лише в години його появи на небосхилі та час заходу. А як же в давнину спостерігали, наприклад, за надзвичайним явищем затемненням Сонця безпечно для очей? Можна налити в миску води і дивитися на відображення. Саме так і робили протягом тисяч років. Доки 4500 років тому представники Катакомбної археологічної культури вдосконалили цей спосіб.

Кожен ближній та дальній візир пригоризонтної обсерваторії Безводовка займає своє місце не випадково, а згідно чітко спланованого проекту. І цей проект не був створений в процесі будівництва, а доказом цьому є надзвичайна його складність, яка полягає в тому, що у Безводовці гармонійно узгоджено велику кількість змінних величин. Ці величини: відстані між візирами та геометричні фігури, які вони утворюють, математично впорядковані пропорціями, числом Ф 1,61 та числом π 3,14.

Вашій увазі друга інтермедія Якуба Гаватовича під назвою «Найкращий сон». Першу ви зможете знайти за посиланням нижче. Ці твори насичені колоритним українським гумором, у їхній зміст вплетені численні елементи з різних фольклорних творів. Діалоги дійових осіб жваві і природні, насичені цікавими побутовими деталями, діалектизмами, які відтворюють тогочасне життя і народну мову. В творах є ряд картин, які відтворюють побут українського народу.

Ви запитаєте: - Яке відношення має Тарас Шевченко до Пригоризонтної обсерваторії Безводовка? Пропоную вам взяти участь в історичному розслідуванні, археологічному детективі. І ви побачите, що такий заголовок статті вибрано не даремно. Всі ми знаємо Шевченка як поета, як художника та як громадського діяча. Але мало хто знає його, як археолога. Тарас Григорович захоплювався історією і йому довелося недовгий час бути членом київської археологічної комісії.

   Нашу історію пишуть для нас вами науковці. Вони вдивляються в глибину віків і викладають на папері свої враження про те, що і коли відбувалося, на основі окремих історичних артефактів. Історики трактують минуле так, як прийнято серед їх старших колег і так, щоб догодити політичному ладу, який їх годує.

Неймовірна вдача для дослідника минувшини знайти очевидця подій або його свідчення. Яскравим прикладом такої вдачі є «Щоденники Костянтина Самбурського».

Що ми знаємо про українську мову? Вона гарна, мелодійна. Перші літературні твори співочою, солов’їною були написані Шевченком («Кобзар» 1840 року) та Котляревським («Енеїда» 1798 року). А де більш ранні твори? Їх не було чи їх знищили? Ворожа пропаганда говорить, що до 19-го століття української мови взагалі не існувало або ж вона є діалектом слов’янської чи російської мови.

Більшість земляних насипів Безводовки мають кільцевий вал, всередині якого є заглиблення, а ззовніколись відходили дугові вали. Таку форму насипів прийнято називати майданами. Слово Майдан походить від арабського мейдан (maidan) – площа або площа для кінних ристалищ. Чи то араби запозичили це слово у наших предків… у козаків воно означало – місце збору козацької громади. Їх розміри неоднакові, але переважно досить великі.

Споконвічні традиції та свята далеких предків попри утиски нових ідеологій (християнської, комуністичної) дійшли до нашого часу. Але століття заборон і боротьби з аутентичною духовною свідомістю народу не пройшли безслідно. Сакральний зміст деяких свят забутий, а інші дійшли до нас у видозміненій формі. Оскільки, християнська церква не могла подолати древні вірування, вона скористалася правилом: «Не можеш перемогти – очоль».

Мало знайдеться людей, хто б не чув про англійський Стоунхендж. І хоча не всі розуміють його призначення, стоячі каменіна рівнині Солсбері впізнають одразу. До 20-го сторіччя Стоунхендж був для більшості цікавих просто «похмурими руїнами». Лише деякі вчені сміливо припускали, що ці руїни колись використовувалися як астрономічна обсерваторія, зокрема Вільям Стьюклі та Джон Сміт. Дослідник Джеральд Хокінс в 60-х роках 20-го сторіччя розшифрував таємниці древнього монументу і назвав його «комп’ютером епохи неоліту».

Земля, на якій ми живемо в різні часи мала різні назви. Україну інші народи називали «Малоросія», «Гетьманщина», «Русь», «Скіфія». Але істина назва країни та, якою називає її народ, що на ній живе. Наприклад, ми кажемо «Німеччина», інші «Germany», а насправді Deutschland. То «… хто в Києві почав перший княжити і звідки Українська Земля почала бути…».