статті

Кожен ближній та дальній візир пригоризонтної обсерваторії Безводовка займає своє місце не випадково, а згідно чітко спланованого проекту. І цей проект не був створений в процесі будівництва, а доказом цьому є надзвичайна його складність, яка полягає в тому, що у Безводовці гармонійно узгоджено велику кількість змінних величин. Ці величини: відстані між візирами та геометричні фігури, які вони утворюють, математично впорядковані пропорціями, числом Ф 1,61 та числом π 3,14.

Вашій увазі друга інтермедія Якуба Гаватовича під назвою «Найкращий сон». Першу ви зможете знайти за посиланням нижче. Ці твори насичені колоритним українським гумором, у їхній зміст вплетені численні елементи з різних фольклорних творів. Діалоги дійових осіб жваві і природні, насичені цікавими побутовими деталями, діалектизмами, які відтворюють тогочасне життя і народну мову. В творах є ряд картин, які відтворюють побут українського народу.

Ви запитаєте: - Яке відношення має Тарас Шевченко до Пригоризонтної обсерваторії Безводовка? Пропоную вам взяти участь в історичному розслідуванні, археологічному детективі. І ви побачите, що такий заголовок статті вибрано не даремно. Всі ми знаємо Шевченка як поета, як художника та як громадського діяча. Але мало хто знає його, як археолога. Тарас Григорович захоплювався історією і йому довелося недовгий час бути членом київської археологічної комісії.

   Нашу історію пишуть для нас вами науковці. Вони вдивляються в глибину віків і викладають на папері свої враження про те, що і коли відбувалося, на основі окремих історичних артефактів. Історики трактують минуле так, як прийнято серед їх старших колег і так, щоб догодити політичному ладу, який їх годує.

Неймовірна вдача для дослідника минувшини знайти очевидця подій або його свідчення. Яскравим прикладом такої вдачі є «Щоденники Костянтина Самбурського».

Що ми знаємо про українську мову? Вона гарна, мелодійна. Перші літературні твори співочою, солов’їною були написані Шевченком («Кобзар» 1840 року) та Котляревським («Енеїда» 1798 року). А де більш ранні твори? Їх не було чи їх знищили? Ворожа пропаганда говорить, що до 19-го століття української мови взагалі не існувало або ж вона є діалектом слов’янської чи російської мови.

Більшість земляних насипів Безводовки мають кільцевий вал, всередині якого є заглиблення, а ззовніколись відходили дугові вали. Таку форму насипів прийнято називати майданами. Слово Майдан походить від арабського мейдан (maidan) – площа або площа для кінних ристалищ. Чи то араби запозичили це слово у наших предків… у козаків воно означало – місце збору козацької громади. Їх розміри неоднакові, але переважно досить великі.

Геометрія пригоризонтної обсерваторії Безводовка в деякій мірі зумовлена рельєфом місцевості, але в той же час її математичні пропорції ідеально вписуються в пейзаж.   Волхви - астрономи спостерігали за природними явищами, природою і знали, точніше сказати, відали її закони, тому математика гармонії навколишнього світу присутня в геометрії обсерваторії. Пригоризонтна обсерваторія Безводовка - це не випадкове скупчення земляних насипів, це математично спланований комплекс зі своєю геометрією. Доказом цього є пропорції закладені архітекторами в структуру обсерваторії. 

В наші часи у кожної релігії, у кожної ідеології, у кожної держави є свій символ, герб, логотип. Ми легко можемо впізнати знак, який представляє християнство, іслам, капіталізм та комунізм, олімпійські ігри або торгову марку. Символи грають важливу роль в суспільстві. Одним символам люди поклоняються, інших бояться. Послідовники символів хреста, півмісяця, п’яти та шести конечної зірок, одно та двоголового орла воювали за них, жили з ними. І дуже рідко людина могла змінити символ під яким їй судилося народитися.

Пригоризонтна обсерваторія Безводовка розташована біля витоку річки Безводівка. Очевидно назва річки говорить про те, що вона періодично пересихала. Наприкінці 18-го сторіччя на її берегах виник власницький хутір Безводівка. Вперше поселення згадується в «Описанні Чернігівського намісництва» в 1781 році і належав він тоді попу Яжевському. В той час Безводівка входила до Ічнянської сотні Прилуцького полку, в період 1782-1796 до Борзнянського повіту , а з 1797 по 1923 до Прилуцького повіту.