статті

В історичних колах академічної науки майдани прийнято вважати козацькими селітроварнями. Аргументи за і проти такого трактування походження земляних споруд, як і різні думки вчених,  були описані в першій частині статті «Майдани Безводовки».

В другій частині статті ми з вами спробуємо візуалізувати будову ближніх та дальніх візирів пригоризонтної обсерваторії Безводовка. Користуючись даними з книги 1874 року Чернігівські єпархіальні відомості, ми відновимо зовнішній вигляд курганів і майданів, щоб знайти відповідь на питання: особлива їх форма є первинною і задумана архітекторами обсерваторії Безводовка чи є вторинним наслідком козацького промислу – видобутку селітри?

Наша прадавня історія схожа на ковдру з різнокольорових клаптиків зшитих білими нитками, а подекуди з великими дірками. До середньовіччя, до часів Київської Русі історія України розосереджена і є набором археологічних культур, які за версією академічної науки між собою майже не пов’язані. Історики виділили з десяток культур з типовими для них ознаками: тип поховання, дизайн кераміки та ареал поширення. Найбільш відомі з них : Трипільська, Катакомбна, Зрубна, Зарубинецька, Скіфська, Київська, Черняхівська. І нам розповідають в освітніх закладах, що представники  вищезгаданих культур приходили на наші землі з далеких країн, жили тут сотні а то й тисячі років, а потім йшли геть.

В 2012 році поблизу села Небелівка Кіровоградської області на території одного з найбільших поселеннь трипількької цивілізації 4 тис до н.е. археологи розкопали унікальну для того часу будівлю. Споруда за твердженням спеціалістів є трипільським храмом і не має аналогів в Європі. Вона мала два поверхи і розміри 20 на 60 метрів, тобто 1200 м2. Вчені знайшли сім вівтарів зроблені із глини, які мали хрестоподібну форму. На вівтарях були нанесені кола, що утворювали композицію. Також, було знайдено багато уламків кераміки та кісток тварин, статуеток та інші господарські предмети.

Історичні архітектурні пам’ятки розповідають про минуле того чи іншого народу. По зовнішньому вигляду та архітектурному стилю споруди можна говорити про культуру, суспільний лад та характер подій, які були у людей в часи її будівництва. Палаци, фортеці та собори красномовно розповідають нам про минулі століття. Але наша історія не обмежена сотнями років і вимірюється тисячоліттями. Доказом цьому є тисячі курганів, майданів та сотні кілометрів змієвих валів, що розкидані по всій Україні. Тогочасна цивілізація будувала свої житла, фортеці, храми та некрополі не з цегли, а з підручного матеріалу – землі. І робила це в особливому притаманному їй архітектурному стилі.

Що спадає перше на думку, коли ми чуємо слово обсерваторія? Мені – телескоп. Але в сучасній обсерваторії окрім головного оптичного пристрою є набір приладів та механізмів, які забезпечують його роботу, а також, науковий персонал. Яка перша асоціація виникає при словах пригоризонтна обсерваторія? Безводівка! Її призначення таке ж, що й у сучасних наукових установ, де спостерігають за астрономічними явищами, але пристрої та системи Безводовки архаїчні і на перший погляд прості та від цього ще більш геніальні.

Кожен ближній та дальній візир пригоризонтної обсерваторії Безводовка займає своє місце не випадково, а згідно чітко спланованого проекту. І цей проект не був створений в процесі будівництва, а доказом цьому є надзвичайна його складність, яка полягає в тому, що у Безводовці гармонійно узгоджено велику кількість змінних величин. Ці величини: відстані між візирами та геометричні фігури, які вони утворюють, математично впорядковані пропорціями, числом Ф 1,61 та числом π 3,14.

Вашій увазі друга інтермедія Якуба Гаватовича під назвою «Найкращий сон». Першу ви зможете знайти за посиланням нижче. Ці твори насичені колоритним українським гумором, у їхній зміст вплетені численні елементи з різних фольклорних творів. Діалоги дійових осіб жваві і природні, насичені цікавими побутовими деталями, діалектизмами, які відтворюють тогочасне життя і народну мову. В творах є ряд картин, які відтворюють побут українського народу.

Всі ми знаємо Шевченка як поета, як художника та як громадського діяча.  Тарас Григорович захоплювався історією України і йому довелося недовгий час бути членом київської археологічної комісії. Шевченко багато подорожував Україною і залишив чимало малюнків прадавніх могил. Чи довелося йому відвідати кургани Безводівки? Пропоную вашій увазі дослідження, щоб знайти відповідь на це питання.

   Нашу історію пишуть для нас з вами науковці. Вони вдивляються в глибину віків і викладають на папері свої враження про те, що і коли відбувалося, на основі історичних артефактів та документів. Історики трактують минуле так, як прийнято серед їх старших колег і так, щоб догодити політичному ладу, який їх годує.

Неймовірна вдача для дослідника минувшини знайти очевидця подій або його свідчення. Яскравим прикладом такої вдачі є «Щоденники Костянтина Самбурського».

Що ми знаємо про українську мову? Вона гарна, мелодійна. Перші літературні твори співочою, солов’їною були написані Шевченком («Кобзар» 1840 року) та Котляревським («Енеїда» 1798 року). А де більш ранні твори? Їх не було чи їх знищили? Ворожа пропаганда говорить, що до 19-го століття української мови взагалі не існувало або ж вона є діалектом слов’янської чи російської мови.