статті

В музеї становлення української нації представили унікальний артефакт трипільську тарілку. Вона має діаметр 60 см, 6000 років і дуже цікавий малюнок. Оскільки один із базових інстинктів людини  бачити антропологічні риси в зображеннях навіть там де їх немає, журналісти вже назвали трипільський артефакт тарілкою зі «смайликами». Дійсно схоже, але унікальна тарілка не цим. Вона несе в собі безцінну інформацію якій шість тисячоліть. Я розшифрував послання трипільців.

Одна маленька тарілка трипільської культури, якій щонайменше шість тисячоліть, покаже нам астрономічні знання трипільців та їх обрядовий цикл. Дехто бачить на мальованій кераміці Сонце та Місяць.

Чому ж у курганного комплексу Безводівка саме таке розміщення його елементів дальніх візирів на відстані від 800 до 4000 метрів. Невже спостерігач міг побачити мітку на такій відстані?  Зараз  горизонт і дальні кургани від спостерігача закриті деревами лісосмуг. Проте, збереглися два документальні свідчення, що раніше всі кургани в околиці було добре видно.

З давніх давен люди помітили, що Місяць має дуже сильний вплив на розвиток всього живого. Що супутник Землі впливає не лише на море, спричинюючи на ньому припливи та відпливи, а й на живі організми, які в більшій мірі складаються з води. Люди бачили як Місяць змінював свою форму кожного дня і потім зникав з неба на кілька днів, щоб знов народитися молодиком.

То Безводівка обсерваторія чи просто кургани? Таке питання ще й досі турбує декого. А є скептики, які впритул не хочуть бачити астрономічну складову та геометричні закономірності, які я виклав у фільмах, статтях та різних публікаціях.

В попередній статті «Нова історична доктрина» ми дослідили як орнамент з ламаних ліній передавався з покоління в покоління впродовж 15 000 років. Багато хто замислився чому саме такий орнамент обрали люди льодовикового періоду. Адже в природі прямих ліній та прямих кутів немає. Природа любить плавні лінії, спіралі і живому і неживому. Але для людини нанести гарний хвилястий орнамент на глиняний посуд складно. Це складно зробити мозку і кисті руки. Справа в тому, що пряма лінія малюється в одній осі координат. А дуга вже в двох осях.

Система ближніх та дальніх візирів обсерваторії Безводівка займає площу близько 20 кілометрів квадратних. Візири є мітками на горизонті. Як на шкалі для спостережень за Сонцем та іншими світилами. Ближні візири рівновіддалені від центру комплексу. З якого проводилися спостереження і утворюють коло діаметром 185 метрів. Але дальні візири знаходяться на різних відстанях від центру. І всі відрізки не є довільними і випадковими, а визначені математичними пропорціями та величинами, які описані в статті «Священна геометрія».

В історичних колах академічної науки майдани прийнято вважати козацькими селітроварнями. Аргументи за і проти такого трактування походження земляних споруд, як і різні думки вчених,  були описані в першій частині статті «Майдани Безводовки».

В другій частині статті ми з вами спробуємо візуалізувати будову ближніх та дальніх візирів пригоризонтної обсерваторії Безводовка. Користуючись даними з книги 1874 року Чернігівські єпархіальні відомості, ми відновимо зовнішній вигляд курганів і майданів, щоб знайти відповідь на питання: особлива їх форма є первинною і задумана архітекторами обсерваторії Безводовка чи є вторинним наслідком козацького промислу – видобутку селітри?

Наша прадавня історія схожа на ковдру з різнокольорових клаптиків зшитих білими нитками, а подекуди з великими дірками. До середньовіччя, до часів Київської Русі історія України розосереджена і є набором археологічних культур, які за версією академічної науки між собою майже не пов’язані. Історики виділили з десяток культур з типовими для них ознаками: тип поховання, дизайн кераміки та ареал поширення. Найбільш відомі з них : Трипільська, Катакомбна, Зрубна, Зарубинецька, Скіфська, Київська, Черняхівська. І нам розповідають в освітніх закладах, що представники  вищезгаданих культур приходили на наші землі з далеких країн, жили тут сотні а то й тисячі років, а потім йшли геть.

В 2012 році поблизу села Небелівка Кіровоградської області на території одного з найбільших поселеннь трипількької цивілізації 4 тис до н.е. археологи розкопали унікальну для того часу будівлю. Споруда за твердженням спеціалістів є трипільським храмом і не має аналогів в Європі. Вона мала два поверхи і розміри 20 на 60 метрів, тобто 1200 м2. Вчені знайшли сім вівтарів зроблені із глини, які мали хрестоподібну форму. На вівтарях були нанесені кола, що утворювали композицію. Також, було знайдено багато уламків кераміки та кісток тварин, статуеток та інші господарські предмети.